із шухлядки: АРФАМИ, АРФАМИ

Сильвестрова можна вважати одним з провідних представників „Київського авангарду” - творчої групи, що стала відома громадськості на початку 1960-их років та незабаром була жорстоко критикована захисниками консервативної позиції СРСР щодо музики. Зберігаючи незалежність всупереч тиску й навіть деяким „оксамитовим” репресіям, він потрапив на стилістичне роздоріжжя близько 1970 року та відвернувся від традиційних технік авангарду, наблизившися у стилі до подоби західного „пост-модернізму”. Свій стиль нового періоду сам автор називає „мета-музикою” (чи метафоричною музикою). Незважаючи на переважно ліричну природу творчости, у доробку Сильвестрова твори практично всіх класичних жанрів (єдиний виняток - сценічна музика). Він - автор 6 симфоній, 5 симфоній без номера, низки оркестрових та концертно-оркестрових творів, хорових та камерних кантат, камерно-інструментальної музики, в тому числі багатьох творів для фортепіано, вокальних циклів. Багато працював у сфері кіномузики...

Оприлюднюємо „Арфами, арфами” у редакції Валентина Васильовича СИЛЬВЕСТРОВА.
Трек цікавий тим, що цю редакцію пісні виконавиці вперше почули лише наприкінці минулого року, хоча запис, який використаний Валентином Васильовичем, був зроблений у 2000 році у Торонто (Canada).

про Сильвестрова:
anm.odessa.ua
wikipedia.org