VKONTAKTE: відгуки
22.05.2012

VKONTAKTE: відгуки

Мені не вистачало вух, щоб сприймати почуте на 100%, щоб захопити ще більше, ще яскравіше, повніше, глибше. Поглинути і розчинити в душі, зробити розчинене невід’ємною частиною себе, складовими своєї крові. Відчувалось з щемом в анахаті, що сприйняття у людини вкрай обмежене, бо у ЦІЄЇ музики та ЦИХ голосів значно більше віддінків і рівнів, ніж ми можемо grasp. Враження, що реальність, якою ти живеш під час прослуховування вживу, - це єдине, що є РЕАЛЬНО, це справжній світ – світ всього абсолютного – Любові, Гармонії, Тепла, Щирості, Енергії, Духовності, Усвідомлення, Радости, неспокійного Спокою і спокійного Руху…

І, ймовірно, це не враження – а справжнє приголомшливе одкровення дійсністю, що йде всупереч всім уявленням про навколишність.

Світ, де все можливе, де панує творчість, де немає обмежень, стереотипів, де можна скочити в вікно театру «Сузір’я» і ПОЛЕТІТИ – фізично. Де можна вперше в житі взяти аркуш тисненого паперу (чомусь, синього) та пастель і створити шедевр, за котрий битимуться LACMA і Musée du Louvre. Де можна просто простягнувши руки творити полум’я, а з очей людей бачити струмені світла. Звільнитись. Відчувати. Дихати свідомо.

Виникає вневненість, що все те, що ми звикли вважати реальністю - це не наше душевне, це іллюзія матеріального, щось прийдешнє, нав’язане, а ми живемо на нижчому рівні, на нижчих вібраціях - заклопотані мізерними «проблемами» і «мучимі» мізерними потребами та прагненнями.

І вийти з цієї ілюзії у реальний світ безмежних можливостей і здатностей, сміливих поглядів і особистостей, можна лише ВІДКРИВШИ ОЧІ та СЕРЦЕ, через оголене сприйняття, болісне переродження … Вашою музикою.

Цунамі всередині, тремтливість, що переходить у амлітдуне дрижання, теплі долоні від енергії, внутрішніх вихорів та оплисків… У мене вчора просто текли сльози … як при зустрічі з близькою людиною, яку давно не бачив; як на мітингу, коли приймають рішення, за яке ти стоїш вже кілька днів без сну; як під час повернення у забуте місце, яке для тебе колись мало надто велике значення; як у момент здійснення найзаповітнішої мрії... Коли захлинаєшся… Від ЩАСТЯ та радості, від близькості справжнього, від можливості осягнення чогось більшого… І водночас від такого щемного протяжного відчуття, що далеко не все осягнуто …
Немає в жодній мові таких кількісних характеристик, щоб виразити, наскільки багато Ви віддаєте тим, хто приходить відкрити очі…

Безмежно Вам вдячна... 

Ірина Жиленко





reverbnation.com