ВИБРАНЕ ВІД ЛЕСІ І ГАЛИНИ ТЕЛЬНЮК
28.06.2006

ВИБРАНЕ ВІД ЛЕСІ І ГАЛИНИ ТЕЛЬНЮК

Відстань довжиною у півтора десятка років — саме такою хронологічно є подорож у Світ музики сестер Тельнюк. Це доволі серйозний відтинок життєвого часу. Ми прожили його разом. Разом нас похрещено вогнем Помаранчевої революції і вітрами перемін. Нині ми інакші. По-різному склалися долі тих, хто піднімав хвилю “Червоної рути” у 89-му. Багато з них пішли у тінь, зневірилися або попливли за течією. Леся і Галина Тельнюк належать до невеличкої когорти артистів, яких мінливий час лише укріпив в істинності одного разу обраної дороги. Їхній вибір гідний поваги. Бо це вибір сумління і Серця. А ще — правдивого Таланту. Музичний стиль сестер Тельнюк унікальний, тією ж мірою він елітарний, себто — не масовий. Дивовижне поєднання електронного модерну (нью-ейдж), високої поезії останньої хвилі нерозстріляного українського відродження 60—70-х років та вічнозеленого етносу — ось три вектори і водночас три джерела натхнення дуету. Дискографія сестер порівняно невелика, але кожний альбом — це особлива сходинка, результат духовних пошуків музичного вдосконалення. Їхній батько, Станіслав Тельнюк, був відомим письменником, — він опрацьовував літературну спадщину Павла Тичини. Коли дівчатам було по чотирнадцять, вони створили пісенний цикл на вірші Тичини. Ці та інші пісні звучали на домашніх концертах, які слухали рідні й друзі. Але перехід від аматорства до професійного звучання стався великою мірою завдяки знайомству з композитором і аранжувальником Олександром Мельником. Їхній перший спільний продукт — альбом “Мить” — з’явився на касетах на початку 90-х, а пісні “Невольники” та “А ви мовчіть” швидко стали візитівкою дуету. І не лише в Україні… 1994 рік сестри провели в дорозі. Тривале турне північноамериканським континентом, безліч вражень, безцінний досвід, відкриття й розчарування. Галина: “Ми представляли свою сольну програму. Музику до всіх пісень написала Леся. Фактично то була третя подорож містами, де ми були раніше. Уперше вийшли на англомовну публіку. Дуже хвилювалися, але все пройшло добре. А коли віддавали свої записи на французьке і англійське радіо, то там високо оцінили якість матеріалу…” Далі були концерти в різних частинах світу, зокрема в Ірландії, Великобританії, Сполучених Штатах Америки, в Канаді. Скрізь вони знаходили свою зацікавлену публіку, здатну оцінити мистецьку майстерність, посилену високою натхненною поезією. Тим часом побачили світ альбоми “Тиша і грім”, “Концерти в Канаді. Live.”, а вдома за сестрами дедалі закріплювався імідж дисидентів від шоу-бізнесу. Хоча насправді все було навпаки — це так званий шоу-бізнес не доріс до рівня сестер Тельнюк, залишивши їм вузький сектор інтелектуального національного андеґраунда. Адже дуже смішно говорити про форматність музичними попсовими стандартами. Апогеєм “перпендикулярності” мистецької позиції сестер Тельнюк стала підготовка та реалізація театрального проекту — вистави “У.Б.Н.” (Український буржуазний націоналіст). Вистава, написана Галиною Тельнюк, викликала величезний резонанс у суспільстві, оскільки такої гострої — на грані сарказму — речі сучасна українська сцена ще не бачила. Пісні, що супроводжували дійство, увійшли до окремого диску. Далі вийшов друком альбом філософської лірики “Вітер століть”. Остання (поки що) позиція в дискографії сестер Тельнюк — альбом “Жар-птиці” — альбом неймовірно пронизливої лірики Станіслава Тельнюка, Павла Тичини, Івана Козаченка — геніального поета, нашого сучасника, який рано пішов із життя, Галини Тельнюк і Тараса Шевченка. Сьогодні вихід подвійного альбому Лесі і Галини Тельнюк — це подія і артефакт водночас, сенс якої в тому, що їхня творчість являє нам живий приклад стійкості переконань і вірності головним цінностям Життя і Мистецтва.

Олександр ЄВТУШЕНКО
Слово Просвіти ч. 25 (350) 22-28 червня 2006 р.





reverbnation.com