МИКОЛАЇВ: відгуки
13.08.2013

МИКОЛАЇВ: відгуки

Два концерти «Дороги зі скла» Лесі й Галі Тельнюк у Миколаєві у квітні 2013р. зібрали багато молоді. Серед тих, хто завітав на концерт, були й гімназисти Гуманітарної гімназії №2. Для більшості з них - проект став відкриттям. А відтак після концертів юні "критики" не лише між собою, а й разом зі своїми викладачами дискутували з приводу побаченого, почутого, пережитого. Кожен із цих відгуків, надісланий на адресу проекту «ТЕЛЬНЮК: Сестри», перш за все вражає своєю відвертістю, щирістю й намаганням витворити власну систему ціннісних орієнтирів у сприйнятті музики й поезії. Кожне слово цих дітей відбиває бажанням пізнавати високе мистецтво, говорити про нього й долучатися до творення нового цікавого культурного простору. Напевно, думки гімназистів були б цікавими не лише виконавцям, адже це живе свідчення бажань української молоді - бути у вирі творчого процесу, а не лише споживати загальнодоступні "масові" продукти розважальної індустрії. Водночас хотілося б відзначити небайдужість викладача української мови та літератури Валенитини Купцової, яка усіляко підтримує у своїх учнях ці бажання й допомагає формувати високий смак до мистецтва.
Ірина Плехова, директор і головний редактор інформаційної агенції культурних індустрій ПРО

25 квітня ми мали чудову можливість зустрітися з відомою українською письменницею, літературознавцем Оксаною Стефанівною Забужко та дуетом сестер Тельнюк - композиторкою Лесею Тельнюк і співачкою Галиною Тельнюк. Оксана Забужко є автором таких творів, як: «Сестро, сестро», «Музей покинутих секретів», «Інопланетянка». Концертна програма мала назву «Дорога зі скла». Сестри Тельнюк презентували учням різних шкіл міста пісні на слова Оксани Забужко. Ми мали можливість почути такі вірші, як: «Хлопчику, хлопчику», «Я згоряю від ніжності», «Коханий», «А все-таки я вас любила». Музику до пісень написала Леся Тельнюк. Галина Тельнюк коментувала пісні, розповідала про їх особливості. Хоч багато було співів про кохання - щасливе й не дуже, але особливим для мене став вірш «New York». Цей вірш дуже патріотичний і зображує дійсність, від якої інколи стає ніяково. Як на мене, найпотужніші рядки цього вірша:

«Я люблю цю країну - за те, що вона нічия,
Що вона не моя - і не мушу її любити.»

Було неймовірно цікаво бачити і чути таке щире виконання пісень, що інколи мурашки йшли по шкірі. Кожен із нас у цих піснях міг побачити себе, тому в кожного в душі діялось щось неймовірне і казкове. Музика ладна збудити в нас давно забуте, те, що давно причаїлося на дні душі. Кожна композиція була настільки емоційно забарвленою, що неможливо було відірватись. У вірші «Хлопчику, хлопчику» особливо мене зачарували рядки:

«Я упізнала тебе в обличчя
Пам`яттю генів і сновидінь.
Тремчу, неначе автокатастрофу
Раптом угледіла на бігу»

Коли концерт закінчився, усі захоплено почали розмовляти один з одним, ділитись своїми емоціями від щойно почутого і побаченого. Я впевнена, що нікого ці пісні й вірші не залишили байдужим. Напевно, усі, хто відкрив для себе творчість Оксани Забужко вперше, будуть продовжувати цікавитись нею і надалі.
Бондаренко Настя

Я люблю слухати промови розумних людей, розумніших за мене. І от, одного разу моя вчителька запросила наш клас на зустріч з Оксаною Забужко. Ця людина не була відкриттям для мене - я вже чув про неї раніш, про її всесвітньо відому книгу «Польові дослідження українського сексу», яка була перекладена на 11 мов світу. Детально я пані Оксаною не цікавився, але розумів, що зустріч з нею залишить у мене купу емоцій. І от уже, по одному проходимо ми в актову залу колишньої школи №38, теперішнього Миколаївського муніципального колегіуму. Наші місця знаходились у самому центрі зали. Зайнявши своє місце, я приготувався уважно слухати, ловити кожне слово. І от на сцену виходить Оксана Забужко. О, почекайте, хто це з нею? Разом з Оксаною на сцену вийшли ще й сестри Тельнюк, що стало для мене сюрпризом. Ну, подумав я, тепер усе взагалі пречудово: буде не тільки розповідь Оксани, а й будуть лунати пісні. Почалося... Незважаючи на спеку, дві години прослухав я виступ сестер і пані Оксани. Слід сказати, що на таких зустрічах я не був жодного разу, і не мене справляла враження буквально кожна подія, що відбувалася. Пісні у виконанні сестер Тельнюк були неймовірні, усім вони сподобалися. А от виступ Оксани Забужко не всі зрозуміли. Я теж не зміг зрозуміти всього, хоча дуже уважно слухав. Але я зміг зрозуміти, і ще раз пересвідчився, що Оксана Забужко жінка неабиякого розуму. Вона прекрасна письменниця - мені сподобався її есей. Вона знає багато мов - протягом виступу багато разів вживала іншомовні вислови, та і в книгах її багато іншомовних слів. Також вона - цікавий співрозмовник, мені так здалося. Що ще мене вразило те, що виступ не був повністю запланований. Сестри Тельнюк і Оксана весь час імпровізували, домовлялися про щось на сцені. Наостанок хочу сказати, що зустріч з пані Оксаною викликала в мене стільки позитивних емоцій, що я навряд чи зможу її колись забути.
Круковський Ярослав

*Обережно! Суб’єктивні думки!* 25 квітня в будинку Муніципального колегіуму відбулася зустріч Оксани Забужко з вдячними прихильниками /читачами/ учнями, що прогулюють останні уроки (потрібне підкреслити). Як не важко це визнавати, але я радше належу до останньої категорії, ніж до перших двох. Начувшись про неймовірний талант, інтелект і значимість цієї жінки в сучасному культурно-українському світі від людини, чий авторитет у питаннях на кшталт цього не викликає в мене ніяких сумнівів, я йшов на цю зустріч як до церкви - готовий слухати і сприймати, незважаючи на деяку незрозумілість. Але ось переді мною битком набита зала, багато людей з квітами, усі дружно затихають, коли на сцені починається якийсь рух, потім вибухають аплодисментами (вибачте за мовне кліше) на вступну промову; сестри Тельнюк - о, якби не ці дві панночки, виступ Оксани Стефанівни можна було б вважати провальним! - виконують пісні на слова Забужкових поезій. Після імпровізованої «музикальної паузи» вступає винуватиця сьогоднішніх зборів - сама поетеса. Зала завмерла в очікуванні чогось високоінтелектуального і зарозумілого, щоб, почувши це, можна було б з упевненістю хизуватися перед друзями близьким знайомством зі світом прекрасногоΩМоже, то я занадто вибагливий, чи ще якась біда, але на мене ані її «есей» про Вінграновського, ані проповіді про шістдесятників, ані відверта реклама спільного з сестрами Тельнюк проекту «Дороги зі скла» не справили враження. Для себе я оцінюю такі заходи за кількістю думок, що запам’ятались, за сукупністю ідей, що осіли в голові, тож з цієї точки зору зустріч лишилась для мене лише двома змарнованими годинами свого часу. Може, це тому, що я не знайомий з творчістю митця, може, я ще занадто «зелений» для таких івентів, але якби не співи Галі та Лесі (які, до речі, виконують арт-рок), я б сміливо назвав цю зустріч «Боротьбою зі сном».
Сімакін Юрій

Чого я чекала від цієї зустрічі? Чогось незвичайного, нового для себе,бо я ніколи в житті ще не була присутня на таких подіях-зустрічах з видатними особистостями. Більш того, наш вчитель сказала, що ми почуємо незвичайну музику, таку, що ми досі ще не чули... Тому я була надзвичайно зацікавлена, мене переповнювали різні емоції, і я була готова поринути у мудрість і чудову музику. Чесно кажучи, була приємно вражена. Мені було цікаво, не було бажання встати і залишити захід. Оксана Забужко підкорила мене своє мудрістю, начитаністю, широким світоглядом, умінням володіти словом. Я зрозуміла все, що вона хотіла до нас донести. Але я не змогла судити про неї як про людину, бо дві години не можуть дати об`єктивного враження, тому в мене залишились неоднозначні думки щодо її особистості. Це дає мені почуття недомовленості, мені хотілося б зустрітися з нею ще раз. Сестри Тельнюк - просто диво. Їх арт-рок був для мене справжнім відкриттям, це дійсно щось виняткове, нове,»незабите». Більш всього сподобалася пісня на слова Б.-І. Антонича. Самі ж жінки - це сама скромність і простота, це дійсно справляє найкраще враження. Отже, хочу сказати, що хотілось би побільше таких заходів, бо вони є не тільки приємним проведенням часу, але й інтелектуальним і душевним збагаченням для кожного з нас.
Ракіна Віолетта

25 квітня мені довелося побувати на зустрічі с Оксаною Забужко, де вона презентувала свій новий проект. Це незвичайна подія в нашому місті, усі з нетерпінням чекали на приїзд відомої письменниці. Оксана Забужко вперше відвідала Миколаїв і була вражена нашою природою, вона також згадала, що це Батьківщина Миколи Вінграновського. Оксана Забужко - найпопулярніша письменниця в наш час. Вона є автором таких прозових творів: «Інопланетянка», «Казка про калинову сопілку», «Сестро, сестро», «Музей покинутих секретів». У своїй творчості письменниця приділяє багато уваги осмисленню української культури. Зустріч була неймовірною, вона проходила у святковій атмосфері. Будь-хто з присутніх мав можливість поставити запитання Оксані Забужко. Разом з письменницею наше місто відвідали Галя та Леся Тельнюк, які представляли програму «Дорога зі скла», основу якої становить поезія Оксани Забужко. Як на мене, вони дуже талановиті та мають чудові голоси. Найбільш мене зацікавила їх пісня про Нью-Йорк. Під час авторської зустрічі з миколаївськими читачами Забужко представила всім свою нову книгу «З мапи книг і людей», яку можна було придбати вже наступного дня. Саме завдяки зустрічі я відкрила її творчість з нового боку. Після виступу ми сфотографувалися з сестрами Тельнюк. Зустріти справжню письменницю - це величезний подарунок. Ми мало знаємо сучасних письменників, тому хотілося, щоб такі зустрічі відбувалися частіше.
Білобратова Валя

Фортуна іноді до нас таки повертається обличчям! А як ще назвати зустріч зі вже всесвітньо відомою поетесою, філософом, літературознавцем, публіцистом Оксаною Забужко в Миколаєві? Власне, потрапили ми на нову музикально-поетичну програму під назвою «Дорога зі скла» сестер Тельнюк. «Сестри Тельнюк» - український вокальний дует заслужених артисток України Лесі та Галі Тельнюк. Серед здобутків - студійні альбоми, театральні постановки, премія імені Василя Стуса за збереження та пропаганду української культури. У репертуарі дуету пісні на вірші П.Тичини, Є.Маланюка, Б.-І.Антонича, В.Стуса, Ліни Костенко, Оксани Забужко та ін. Три віолончелі, вірші, напівсутінь та два сильних голоси зробили атмосферу вечора травневої середи таємничою, м’якою, зворушливою, не зважаючи на скептичність мою та залу на початку. Під важкі, розважливі звуки пролунали пісні «Нью-Йорк», «Нічні метелики», «Хлопчику, хлопчику», «Не руш моїх кіл» «Новий закон Архімеда» (котрий багато хто називає програмним віршем поетеси) та інші твори, до того ж власні пісні сестер, як «Туман». «Нью-Йорк» нам представили як найпатріотичніший твір, тому зал не втримався від смішку, але через кілька хвилин всі сумніви розвіялися. Пронизливість, якась закута мужність слів прокрадались в душу, гадаю, кожному слухачеві. Та особливо вразила саме «Дорога зі скла», особливо в повторному виконанні. Пісня «підйому» національної свідомості, хіба потрібні ще описи? Хіба потрібні вони, якщо майже кожен, кого питаєш, яка з пісень запам’яталась, відповідає: «Та, що про дорогу»? Якщо у всіх бігли мурашки по шкірі? Неймовірно гарно, цікаво, ново, хоча і, на мій погляд задовго. Адже, власне, йшли на зустріч з Оксаною Забужко! Енергійна, промениста, сильна і ніжна в одному флаконі. Таким було моє враження. Сподобались її обізнаність, уміння заговорити на будь-яку тему. Вразив запас її цитат та історій на, мабуть, кожне слово, кожну ситуацію. А впевнитись у її ніжності дозволила декламація вірша «Коханий» на прохання когось із залу. Вся палкість, пристрасність, ніжність та жіноча енергія. Мене вразив більше навіть не вірш, а саме голос, манера, з якою авторка його зачитувала. Напівшепотом, але чув кожен. Але відчув кожен. Також доволі цікаво було слухати автобіографічне есе «Грац». Просте мовлення, легкість написання, життєвість фраз дідуся та думок батька сильно запам’ятовуються. Чарівна музика, спів, душевна розмова та атмосфера театру зробили вечір тієї важкої середи наповненим духовністю, якоюсь мозковою радістю. Ні про що не жалкую, попри велику втому, що було навіть трохи приємною.
Ботнаренко Настя

24 квітня до нашого міста приїхали сестри Тельнюк та відома українська письменниця Оксана Забужко. У Миколаєві вони презентували спільний мистецький проект. «Це унікальне поєднання сучасної української поезії та сучасної музики на одній сцені, натхнена життям у всій її красі, а також рідною і улюбленою Україною», - говорила сама поетеса. Перша зустріч відбулася в Миколаївському академічному російському драмтеатрі, ми ж зустрілись із Оксаною Забужко наступного дня в Муніципальному колегіумі. На честь приїзду Забужко в актовій залі колегіуму зібралося більше 150 осіб. Діти з різних шкіл та навчальних закладів прийшли на презентацію нового творчого проекту та просто поспілкуватися з чудовою поетесою. У першій частині цієї ж презентації Галя та Леся Тельнюк представили музичну програму «Дорога зі скла», основу якої становить поезія Оксани Забужко. Насправді, дуже сподобались голоси сестер, а особливо ефектним було поєднання чудового голосу та синтезатора. Мені вдалося отримати диск цього альбому, послухавши його, я хочу сказати, що «Дорога зі скла» - спокійна, мрійлива музика для нового українського покоління. У ній закладені любов, віра у щасливе майбутнє, здоров’я, незламність українського народу. Друга частина презентації була присвячена повністю Оксані Забужко, яка із задоволенням відповідала на запитання із залу, ділилася цікавими історіями з життя, а також читала власні вірші. Поетеса познайомила нас із своєю новою книгою «З мапи книг і людей». Забужко читала її фрагменти, і мене зацікавила книга своєю унікальністю, жанровим міксом мемуарів, біографії, філософського роздуму самої письменниці. Кожний фрагмент Забужко коментувала, супроводжуючи своєрідним почуттям гумору. На жаль, мені не вдалося до кінця побути на презентації, але головне, що я зрозуміла, хто така Оксана Забужко, дізналась про творчість сестер Тельнюк та справді отримала задоволення від спілкування з всеукраїнською відомою поетесою.
Лагутіна Аліна.
25 квітня сталась значна подія в моєму учнівському житті - відбулася зустріч з наймоднішою сучасною письменницею Оксаною Забужко. 24 квітня відбулась перша зустріч письменниці з миколаївцями у драматичному театрі. На жаль, нам не пощастило відвідати цей захід, оскільки тих, хто бажає познайомитись з цією епатажною жінкою, дуже багато. Але ті, хто все ж таки побував там, розповідають, що це було неймовірно, оскільки зустріч супроводжувалася концертом двох відомих виконавців - сестер Тельнюк і фантастичною грою на віолончелях. І все це, звісно, було наживо. Ми можемо тільки заздрити тим, хто там побував. Але зустріч з учнями - це теж непогано, це дуже велика честь для нас. Перше враження від самої Оксани Забужко добре. З першого погляду видно, що це світла людина, яка любить своє, рідне. З її манери говорити зрозуміло, що це неординарна постать у сучасній українській літературі. Коли вона прочитала есей про Вінграновського, нашого земляка, я зрозуміла, що ця людина дійсно любить творити. Нам пощастило і в тому, що і ця, «шкільна» зустріч супроводжувалася вокалом сестер Тельнюк. Їхні голоси просто божественні! Подобається те, що вони співають у такому жанрі, який ще однозначно не визнали. Такої манери подачі свого таланту, як у цих жінок, немає ні в кого, це точно. Вони співали пісні на вірші Ліни Костенко й Василя Стуса. У їхньому виконанні вони звучать якось інакше, ніж внутрішнім голосом, коли читаєш. Наприклад я, переосмислила суть однієї з поезій Ліни Костенко. Єдиний мінус заходу - «шкільна» атмосфера. Сподіваюсь ще знайти у книгарнях нову збірку Оксани Забужко «З мапи книг і людей» і поповнити нею свою домашню бібліотеку.
Іванцова Настя

25 квітня в Миколаївському муніципальному колегіумі відбулася зустріч з українською письменницею і поетесою Оксаною Забужко та співочим дуетом сестер Тельнюк. Оксана Стефанівна презентувала свою книгу “З мапи книг і людей”, звертаючи увагу на те, що на людину справляють найбільший вплив книги, які вона читає, і люди, які її оточують. Також вона прочитала своє есе “Поет і його ролі” про Миколу Вінграновського, яке в свій час схвально зустрів і сам митець. Читає свої твори письменниця так само гарно, як і пише. Особливо сподобалось, як вона прочитала рядки з есе: «Я сів не в той літак / Спочатку / Думав я / Що сів у той літак / Але я сів / Не в той літак / Він був / 3 одним крилом…». Поетеса розповіла про їхній спільний з сестрами Тельнюк проект “Дорога зі скла”, часом встигала і пожартувати. Галина і Леся проспівали свої пісні, викликаючи своїм чарівним голосом і почуттями насолоду й аплодисменти в глядачів. Завершилась зустріч віршем ”New York” у виконанні Оксани Стефанівни і однойменною піснею у виконанні сестер про любов до своєї країни. Також цікаво, що кліп було знято в Києві. Творчість цих жінок є своєрідною і неповторною, послухайте пісні та вірші, подивіться кліпи, почитайте книги, можливо, і вам припаде до душі!
Биченко Олексій

25 квітня у Миколаївському муніципальному колегіумі я була присутня на зустрічі з українською письменницею,nпоетесою, літературознавцем, публіцистом Оксаною Забужко й музикантами сестрами Тельнюк. Зайшовши до зали, я здивувалася, побачивши таку велику кількість присутніх. У залі панувала приємна атмосфера. Усі з нетерпінням очікували, коли на сцену вийдуть представники сучасної творчої еліти - Оксана Забужко і сестри Тельнюк. Для всіх нас, учнів 10-х класів гімназії, справжнім святом стала ця зустріч, адже в нашому спраглому на інтелектуальні події місті Миколаєві це стало справді визначною подією. Нарешті. Тихий голос, глибоке розуміння суті речей, несподівані акценти мови Оксани Забужко змусили зал ловити кожен звук, кожну фразу. Письменниця розповіла про свою книгу, яка з’явиться в продажу пізніше, і прочитала з неї новелу, присвячену Миколі Вінграновському. Виступ супроводжувався музичними творами сестер Галі й Лесі Тельнюк, написаними на слова Івана Франка, Тараса Шевченка, Василя Стуса, самої Оксани Забужко. Усі глядачі захоплено слухали. Найбільше мені сподобалася пісня «Арфами, арфами», яка була створена на слова Павла Тичини, а в майстерному виконанні сестер Тельнюк стала справжнім мистецьким дивом. Позитивний настрій пісні, глибокі сильні голоси, несподіване їх поєднання зробили пісню по-справжньому щирою, відвертою. Півтори години концерту минули непомітно. Дана зустріч справила незабутні враження на мене й моїх однокласників і буде пам’ятатися дуже довго…
Середа Олена

24 квітня я побувала на унікальному дійстві в нашому місті. До Миколаєва на зустріч приїхала Оксана Забужко та сестри Тельнюк. Перша частина зустрічі відбулася із сестрами Тельнюк, які представили програму «Дорога зі скла», основу якої складає поезія Оксани Забужко. Ми поринули у вир емоцій і почуттів з допомогою неперевершеного вокалу Галі та Лесі. Вони виступали перед нами із тріо віолончелістів. Після невеликого антракту публіка нарешті зустрілася і з письменницею. Оксана Стефанівна познайомила нас із новою книгою «З мапи книг і людей». Було справді цікаво та захоплююче. Оксана Забужко відповідала на питання глядачів. Як ми вияснили, це була перший приїзд Оксани Стефанівни на Миколаївщину. Вона ділилася першими враженнями із публікою. Усіх бажаючих зустрітися з пані Оксаною театр не зміг вмістити, тому наступного дня відбулася зустріч у Муніципальному колегіумі. На зустрічі пані Оксана декламувала нам вірш «Коханий». Мене дуже вразив цей вірш. Він зачіпає найтонші струни душі. Есе «Грац», який нам також читала Оксана Забужко, розповів трохи про її родину. Пані Оксано радо спілкувалася із публікою, а сестри Тельнюк щиро дарували нам свій талант.
Доновська Ольга

У Миколаєві відбулася визначна літературна подія. До міста приїхала видатна українська письменниця Оксана Забужко. Багатьом миколаївським літературним діячам, педагогам, студентам, учням пощастило відвідати цей літературний вечір. Серед них була і я. І я дуже задоволена тим, що мені видалася нагода стати учасницею дійсно визначної події в літературному житті Миколаєва. Відвідати цю зустріч нам запропонувала наша вчителька з української мови та літератури, й у нашому класі виявилось багато охочих. Коли я прийшла 24 квітня до Російського драматичного театру, мене охопила гордість і радість за те, що багато учасників зустрічі - учні та вчителі Миколаївської гімназії №2. Я відчувала, що моя гімназія дає можливість пристати до рядів літературних діячів. Отже, зустріч обіцяла багато нових вражень, адже це була моя перша зустріч з видатною особою світового рівня на її літературному вечорі. Розпочалося все з виступу сестер Тельнюк. Це було неочікувано і дуже цікаво. Вони виконували в основному пісні, що були написані на поезії Оксани Забужко, але були серед них і авторські. Всі пісні були виконані у супроводі лише трьох віолончелістів, що справило на мене дивовижне враження, тому що ніколи до того моменту я не уявляла, що цей інструмент може створювати такі музичні шедеври. Вокал сестер вразив майстерністю, виконання - щирістю. Найбільше враження справили пісні «Дорога зі скла», «Туман». Після виступу розпочався власне літературний вечір Оксани Забужко. Перші враження - дієва та харизматична жінка з палким та нескоренним характером. Було дуже приємно слухати про пейзажі Миколаївщини. Її мова лилася, ніби вона читала з невидимого аркуша. Далі присутні почали ставити запитання. Всіх цікавили родина письменниці, останні твори, прототипи образів. Не буду приховувати - було досить важко витримати, адже ми перебували в залі вже третю годину після важкого шкільного дня. Я вихоплювала з виру інформації цікаві факти. Мені дуже сподобалося есе «Грац». У кінці зустрічі вдалося взяти автограф, що дуже мене порадувало, тому що тепер маю не лише спогади, а й матеріальне свідчення того, що я була учасником літературного вечора Оксани Забужко. Взагалі, я задоволена тим, що відвідала цей літературний вечір, адже тепер я можу вважати себе хоч трішечки ближчою до світу сучасної української літератури.
Степанова Марія

Одного сонячного дня відбулося моє знайомство з поетесою, прозаїком та літературним критиком Оксаною Забужко, яка вперше завітала до нас у Миколаїв. На цю зустріч її запросила відомий культуролог, наша землячка Плехова Ірина. На перший погляд гостя - зовсім непримітна жіночка років 50, але її мова змушує змінити перше враження про неї. Насправді це жінка з глибоким розумінням життя, інтелектуальна, жорстка та категорична. Було дуже приємно слухати маленьке есе з її збірки «З мапи книг і людей» про Миколу Вінграновського, нашого земляка. Приємно розуміти, що наші земляки назавжди залишаться в пам’яті поетеси та їх портрети будуть у неї на стіні. Також сподобався її вірш про Нью-Йорк. Читаючи його, поетеса дала змогу нам відчути цю атмосферу: велике місто, вечірній Ріверсайд та Бруклін. Будучи в захопленні від зустрічі та знайомства з цією українською письменницею, я не змогла не скористатися можливістю придбати одну з її книг, яку мені порадили знайомі. Відкривши перші сторінки роману «Польові дослідження українського сексу», я закохалася у письменницю та у її манеру письма. Я читала цю книжку з олівцем і тільки встигала виділяти для мене цікаві фрази. Її глибокі думки було спочатку важко сприйняти через велику кількість роздумів та емоцій. Неодмінно цю книгу я перечитаю ще не один раз, скандальну книгу, сміливі міркування про українську та жіночу ідентичність через відверті еротичні сцени. У майбутньому я планую прочитати ще твори Оксани Забужко, відкриваючи її особистість через сторінки її романів.
Тертична Катя

25 квітня, ми мали нагоду зустрітися з найвідомішою і найпопулярнішою письменницею сьогодення. Ця жінка - Оксана Забужко. Зустріч проходила в Муніціпальному колегіумі, і на ній були присутні учні різних шкіл, які також хотіли ознайомитися із творчістю цієї відомої і талановитої жінки. Зустріч супроводжувалась піснями сестер Тельнюк, які також дуже - дуже талановиті. Мені сподобалась Оксана Забужко. Моє перше враження від неї було таке: ця жінка дуже любить Україну та все українське. З її манери говорити зрозуміло, що це неординарна постать у сучасній українській літературі. Мене зацікавила її мова, і я дуже хочу придбати книгу, яку вона презентувала. Вона називається «З мапи книг і людей», і я обов’язково поповню нею свою домашню бібліотеку. Письменниця також читала нам своє есе про нашого земляка Вінграновського. Воно дуже зацікавило всіх. Сестри Тельнюк виконували власні твори, пісні на вірші українських поетів, які були покладені на музику. Їхні голоси просто божественні! Подобається те, що вони співають у такому жанрі, який ще однозначно не визнали. Такої манери подачі свого таланту, як у цих жінок, точно немає ні в кого. Вони співали пісні на вірші Ліни Костенко й В.Стуса. У їхньому виконанні вони звучать якось інакше, ніж коли читаєш сам. Мені було дійсно приємно наживо побачитись з такою відомою постаттю, як Оксана Забужко та почути унікальні голоси Лесі та Галі Тельнюк. Єдине, що заважало, так це «шкільна» атмосфера, не всі учні уважно слухали.
Великород Віка

Не так давно наше місто відвідала українська письменниця і поетеса Оксана Стефанівна Забужко. Нас, звичайно, у школі попередили про таку значну подію для нашого міста, яке рідко відвідують письменники світового масштабу. Отже, як я вже говорив, це була грандіозна подія для нашого міста, особливо для культурного кола миколаївців. Коли я прибув на місце зустрічі в наш Миколаївський художній академічний російський драматичний театр, був вражений тим, наскільки багато людей прийшло на цю зустріч… Звичайно, міг припустити, що приблизно половина з них прийшла послухати сестер Тельнюк, про котрих я дізнався лише сівши на своє місце. Так, визнаю свою провину, ніколи до цього не чув їхніх пісень, але виконання ними творів Оксани Забужко мене настільки вразило, що прийшовши додому, відразу завантажив з Інтернету всі пісні Сестер і досі не пошкодував про це. Раніше Я писав, що більшість людей прийшла на зустріч послухати сестер Тельнюк, ви спитаєте, чому я так сказав. Відповім, тому що після їх виступу, коли було перерва 15 хвилин, половина театральної зали зникла безслідно, з цього можна зробити висновок. І ось почалась друга частина нашого вечора, а саме зустріч з Оксаною Забужко. Відверто кажучи, я був здивований, наскільки ця 50-ти річна жінка щира і освічена. Протягом всього вечора з її вуст лунали її думки, тексти її творів, історії з життя, вдало використані цитати різних відомих українців. Безліч питань лунали від зацікавлених слухачів, але на жаль, не всі з них отримали відповіді. Деякі люди не витримували цієї бесіди, просто вставали й шли на вихід. Я з ними в дечому згоден, наприклад у тому, що це все було занадто довго, а більшість з тих, хто прийшли, були після виснажливого буденного дня, і тим паче це все відбувалось у середу, і попереду був такий самий важкий будень. Особисто Я розумію таких людей. Весь цей захід почався приблизно в 17.00, а закінчився десь у 21.20, отже, ви самі розумієте, як це тяжко, навіть коли бесіда дуже цікава. Розум тобі каже: «ТАК! Сиди, слухай, адже так цікаво!», але все тіло каже: «Йди вже додому, адже ти й так цілий день тяжко працював і тобі потрібен фізичний відпочинок…» І ось ця мить, коли вже всі виходять з зали, розходяться по домівках… Йдучи додому, я думав про цей вечір, про те, наскільки освічена ця жінка, про те, скільки всього знаходиться в її голові, скільки цитат зосереджено в ній, скільки почуттів пережито нею! Отже, якщо ви матимете можливість відвідати зустріч Письменника з його читачами, йдіть туди. Не важливо, читали ви його книги чи ні, ідіть туди! Можливо, саме після неї ви відкриєте для себе ще одну талановиту людину.
Полянський Дмитро

У квітні я мала змогу бути присутньою на літературному вечері талановитої письменниці Оксани Забужко. Цю можливість мені надала моя вчителька з української літератури. Про Оксану Забужко вперше я почула від моєї неньки. У нашій родинній бібліотеці є декілька книжок Оксани Стефанівни. Отже, 24 квітня я пішла до нашого місцевого художнього академічного російського драматичного театру ім.Чкалова. Зайшовши у залу, я була здивована тим, що не було жодного вільного місця. Звичайно, серед публіки були люди дорослі, серед однолітків були, мабуть, лише учні моєї школи. Коли глядачів попросили зробити останні приготування для участі в зустрічі, я затихла в очікуванні чогось незвичного. Першими я побачила сестер Тельнюк. Вони презентували пісні, тексти яких є Оксани Забужко. Також вони виконали декілька пісень зі свого репертуару. Знаєте, по правді кажучи, я не дуже полюбляю українських виконавців. Та й взагалі САМЕ УКРАЇНСЬКИХ співаків можна перелічити на пальцях, принаймні тих, що відомі мені. Але я була приємно вражена виконанням Лесі та Ганни Тельнюк. Я для себе виокремила декілька пісень. Серед них є «Любила, любила..» та вірш написаний сестрами Тельнюк - «Туман». Потім, між виступом сестер і самою зустріччю був невеличкий антракт, під час якого я поділилась враженнями зі своєю подругою. Виступ Лесі та Ганни тривав 45 хвилин, на мою думку це було надто довго. Я втомилася, і вже моя увага не була настільки сконцентрованою. Але коли Оксана Забужко почала свій «виступ», я намагалася досить уважно слухати все, що вона розповідає. Дивлячись на пані Оксану, навіть якщо ти не знаєш, хто вона, одразу здогадаєшся, що це «людина мистецтва». Протягом зустрічі з Оксаною Стефанівною я дізналася чимало з її творчого життя, її філософії та побачила, що людина є дійсно ерудованою і досягла європейського рівня. Мені сподобались її погляди на те, що відбувається з її творами. Тобто, коли вірші використовують як текст для пісні, чи коли за її прозовими творами знімають кіно чи щось інше, для неї це інший витвір мистецтва, який майже ніяк не стосується її. І я поділяю думку пани Оксани. Також нам вдалось почути, як авторка читала свою поезію. Ми почули вірш саме так, як чує його Оксана Стефанівна. Мені було приємно, що людина трохи хвилювалася на початку зустрічі, це показало, що її хвилює, як сприйме її публіка, що вона хоче сподобатись нам. Я не можу сказати, що цей вечір повністю змінив моє світобачення, але приніс новий досвід, який я обов’язково збережу і використаю, коли прийде нагода, у подальшому житті.
Баранець Юля

Декілька тижнів тому наш дружний клас ходив на зустріч з відомою письменницею та сестрами-музикантами. Усім відома Оксана Забужко презентувала свою книгу. Книга складалась з багатьох есе, один із яких вона нам прочитала. Дуже цікаве про Вінграновського. Обрала вона саме це есе, бо Вінграновський з Миколаївщини. Мене вразило читання авторки. Воно було невимушене, та вона постійно очікувала від залу реакції, і вона була. Сестри Тельнюк презентували деякі пісні зі збірки «Дорога зі скла». Вели себе визначні люди нашого часу спокійно та вважали нас за рівних. Я дуже задоволена, що була на цій презентації, і хочу прочитати книгу Оксани Забужко. Ця зустріч вплинула на моє сприйняття української літератури та мови.
Клименко Настя

Я побував на зустрічі з Оксаною Забужко і зробив кілька висновків щодо цієї особистості. Вона дійсно розумна жінка з розвиненою фантазією і поглядами, які люди мали ще в 19ст. З нею можна легко знайти спільну мову і легко зрозуміти, що вона до нас хоче донести. У класі вислухав багато висновків щодо зустрічі з Оксаною, і вони були зовсім різними. Аудиторія, слухаючи Забужко, сприймає її зовсім по-різному. Також сподобалися пісні сестер Тельнюк,завдяки їм я дізнався про новий жанр: арт-рок. Він виявився для мене зрозумілим, і трохи мене зацікавив. І наостанок я можу тільки позитивними словами відгукнутися про цих трьох талановитих жінок і їх роль у розвитку нашою країни.
Зінченко Дмитро

Нещодавно наше місто відвідала відома сучасна письменниця Оксана Забужко. Творчий вечір відбувся в залі російського драматичного театру ім. Чкалова. Для кожного мешканця нашого міста зустріч була великою честю, тому зал був повним. Сотні миколаївців мали нагоду побачити письменницю та навіть поставити їй запитання. Вечір почався з виступу сестер Тельнюк. Відомий український вокальний дует виконав цикл пісень під назвою «Дорога зі скла». Всі пісні були написані на вірші Оксани Забужко. Виступ Лесі та Галини Тельнюк став своєрідною передмовою до творчого вечора Оксани Забужко. Виконуючи пісні, вокалістки дали нам можливість познайомитися із поезією Оксани Стефанівни. Безпосередньо після цього на сцені з’явилася письменниця, яка не втратила можливості зробити комплімент мешканцям Миколаєва щодо краси нашого краю. Після цього поетеса розповідала про свою творчість. Під час розповіді люди з залу передавали записки з питаннями і Оксана Забужко з радістю відповідала на них. Завдяки заданим питанням ми дізналися, що вона має музичну освіту, а також її твори були перекладені на більш ніж 10 мовами світу. Потім письменниця розповідала про свої твори, публікації, переклади. І я маю надію, це був не останній візит письменниці до нашого міста.
Євстаф’єва Марія

Двадцять п’ятого квітня, приємного сонячного дня відбулося знайомство з письменницею і поетесою Оксаною Забужко. Вперше, побачивши її, я не могла зрозуміти, як така тендітна і на перший погляд беззахисна жінка могла досягти стільки, скільки досягла Оксана Забужко, та, яку я уявляла. Проте через деякий час я зрозуміла, що в тендітній жінці приховані надзвичайний розум і духовний розвиток. З кожним її словом розкривалась її неймовірна особистість - сильна, незалежна. Оксана Стефанівна жваво розповідала про враження від Миколи Вінграновського. До речі, цікаво слухати про людей, які надихають письменників, поетів, музикантів. У залі панувала тиша і голос Оксани Забужко, її тембр полонив душі всіх учнів. Мушу зізнатися, я не прихильниця постмодернізму, але на мене справив враження вірш «Нью-Йорк». Читаючи його, письменниці вдалося намалювати це гігантське місто в моїй уяві: Ріверсайд і Бруклін. Я відчула настрій легкої меланхолії і задуми. А потім цей вірш виконали як пісню сестри Тельнюк. Він прозвучав вже по-іншому, більш мелодійно і ніжно. Звичайно, не всі думки можуть зрозуміти люди нашого віку, але я вважаю, що чим більше ми будемо зустрічатися з людьми рівня Оксани Забужко, тим більше можливостей ми отримуємо бути схожими на них.
Абакумова Анастасія

Нещодавно ми з однокласникми познайомилися з українською письменницею і поетесою Оксаною Забужко. Вона справила незабутнє враження своєю особистістю.Письменниця на все реагувала наївно і радісно, як дитина. Її рухи були жваві, вона заряджала зал своєю енергією. Оксана Стефанівна щиро посміхалась, вона отримувала задоволення від розповіді про «З мапи книг і людей», Миколу Вінграновського. Але найбільше мене вразили вірші поетеси «New -York» і «Дівчина з цитринами» у виконанні сестер Галі і Лесі Тельнюк. Вірші звучали по-різному, але мені сподобалося в обох варіантах. Ця зустріч для мене стала поштовхом до знайомства за поезїєю і прозою Оксани Забужко, адже така інтелектуально і духовно розвинута жінка не може не надихнути.
Кім Слава





reverbnation.com