Солов’ї

Лада Рева

Везли солов’їв наших наддніпрян
Через гори, через доли та й за океан.
В канадські гаї срібної землі,
Ой плакали, ой ридали в клітці солов’ї.

Мокнуть їх крильця, мокнуть їх серця
Свій кінчає шлях так за птахом птах.

Квіти і сади прижилися там.
Перевезли люди мову через океан.
Не прижились ні, тільки солов’ї, -
Не співають, повертають додому вони.

Чи то дощ, чи сніг, чи лихий буран.
На Вкраїну вони линуть через океан.
Стогнуть солов’ї, плачуть солов’ї, -
Не домчить їх буйний вітер у рідні краї.