Блакить при березі гойдалась...

Блакить при березі гойдалась...
І терлохід...
Ряхтіла гладь...
І хвиля біло розбігалась,
Неначе римська цифра п’ять...

І капав згук, немов роса...
І ти дивилася в замрінні,
Як білі приці синьо-синьо
(Як біль і птиці синьо-синьо),
Ту цифру несли в небеса...

І грало в небі: дзень-дзелень...
І серце тислося нестерпно...

А був лише початок серпня
І безпечальний літній день...