***
Станіслав Тельнюк
Тремтлива струнна течія
І роздум тихокленний…
Зелена радосте моя
І смутку мій зелений!
А ви мовчіть… А ви мовчіть!
А я пройду незримий.
Мені ви очі затуліть
Долоньками своїми.
Зеленоптиць майне перо,
Опалить душу щемну.
Зелене сонячне ядро
Летітиме на землю.
Хай буде тінь… хай буде крок…
І в струнності потоне
Зелено–юна ваша кров
І кров моя – червона…