Десь зорі тихі та одвічні...

Десь зорі тихі та одвічні,
Десь луг, і ліс, і сіножать...
А тут – під сяйвом електричним,
Міські дерева тихо сплять.

Навшпинечках проходить літо,
Ключі згубивши од пісень...
І сплять дерева, ніби діти,
Що так набігались за день.