Соняшник

Галини Тельнюк

Мій жовтень, соняшник печальний,
Останній вибух сонця й літа,
Твій сміх забутий крик прощальний
Мене не хоче відпустити.

Мій жовтень, соняшник печальний,
Забутий присмак щастя й болю,
Мій крик далекий, крик благальний
Біжить відлунням за тобою.

Я залишуся біля тебе,
Мов шепіт стиглого колосся.
Для мене – це достигле небо,
Для тебе – ця гаряча осінь.

Мій жовтень, соняшник печальний,
Тремтить сріблясто в павутинні.
Настане день,і я почую
Слова, не сказані донині.

Я залишуся біля тебе,
Мов шепіт стиглого колосся.
Для мене – це достигле небо,
Для тебе – ця гаряча осінь.