Липа

Станіслав Тельнюк

– Ти пригорнись до мене, вітре,
Після дощу сльозинку витри, –
Гуде роздзвонність літня…

Ах, квітне липа, липа квітне,
Чекає в гості липня.

І сяє днина срібно–біла,
І серце сонце гронить,
І в душу ластівка влетіла
І тихо в серці дзвонить!

І ти – така чужа і рідна –
І мрітна, і блакитна…
Ах, квітне липа, липа квітне,
Ах, пахне липа квітна!